Перебої на Рейні та низькі запаси посилюють напруженість на європейському ринку газойлю

Протягом жовтня ринки середніх дистилятів у Північно-Західній Європі та басейні Середземного моря зіткнулися з гострим фізичним дефіцитом та значними коливаннями цін. Попри те, що регіональні нафтопереробні заводи максимізували випуск газойлю, логістичні вузькі місця на внутрішніх водних шляхах та історично низькі запаси підтримували премії на фізичний газойль відносно ф'ючерсів ICE Low Sulfur Gasoil з найближчим терміном виконання. Обмеження баржових перевезень на Рейні суттєво загальмували постачання продукту до німецьких та швейцарських споживчих хабів, через що запаси в прибережних терміналах вузла Amsterdam-Rotterdam-Antwerp до середини місяця виявилися на 21% нижчими, ніж рік тому.

Судноплавство через критично важливий пункт Кауб у Німеччині стрімко погіршилося на початку жовтня: 6 та 8 жовтня показники глибини річки опускалися до 1–2 см. Хоча пізніше в жовтні рівень води коливався від 7 до 20 см, стабілізувавшись біля позначки 18 см на 20 жовтня, тривале обміління зупинило нормальні потужності завантаження барж. Це призвело до того, що на початку жовтня запаси газойлю в прибережних хабах тимчасово зросли до 1,816 млн тонн, а до середини місяця скоротилися до 1,664 млн тонн, тоді як загальні запаси газойлю в країнах ОЕСР всупереч сезону впали до 565 млн барелів.

Високі абсолютні ціни, що приблизно вдвічі перевищили показники 2025 року, суттєво обмежили сезонне накопичення запасів пічного палива кінцевими споживачами напередодні зими. Оскільки осадка суден у Каубі значно впала нижче критичного порогу у 25 см, необхідного для стандартного судноплавства, регіональні дистриб'ютори та споживачі в Північно-Західній Європі переважно обмежувалися закупівлями лише для негайних потреб. Відображаючи локальний дефіцит пропозиції, фізичні спреди на баржі для пічного газойлю 50 ppm підскочили з дисконту в $26,75 за тонну до ф'ючерсів ICE LSGO на початку жовтня до премії в $10,75 за тонну до середини місяця.

Глобальні торговельні потоки чистих нафтопродуктів суттєво змінилися: обсяги вантажів на танкерах LR2 впали на 28% у річному обчисленні до 2,1 млн барелів на добу за перші дев'ять місяців року, паралельно зі скороченням експорту чистих продуктів із Перської затоки до 2 млн барелів на добу. Звуження пропозиції суден призвело до різкого зростання фрахтових ставок на чисті танкери: ставки для LR1 на маршруті Арабська затока — Велика Британія/Континент досягли піку $220,77 за тонну 19 жовтня порівняно з $46,41 за тонну рік тому. Як наслідок, трансатлантичні постачання газойлю з узбережжя Мексиканської затоки США збільшилися для покриття дефіциту в Північно-Західній Європі та Середземномор'ї, що підвищило завантаження на маршрутах MR1.

Потоки середніх дистилятів до Західної Африки також змінилися: офшорний перевалочний хаб у Lome прийняв близько 586 000 тонн газойлю в першій половині жовтня. Джерела постачання диверсифікувалися, включивши чотири вантажі середнього розміру з Індії та один із Саудівської Аравії, загальним обсягом 180 000 тонн, розвантажених близько середини місяця. Високі витрати на фрахт між Північно-Західною Європою та Західною Африкою збільшили різницю між цінами на операції «судно-судно» в Lome та внутрішніми цінами на депо в Нігерії, що стимулює місцевих покупців використовувати внутрішні запаси замість прямих офшорних імпортів.

Учасники ринку очікують, що фундаментальний дефіцит зберігатиметься до кінця року через планові ремонти на нафтопереробних заводах та постійні логістичні проблеми. Навіть при збереженні обсягів первинної переробки в Європі на рівні близько 2 млн барелів на добу, планове технічне обслуговування обмежить зростання виходу середніх дистилятів, тоді як регіональні запаси в ARA залишаються на 20% нижчими за п'ятирічний середній показник — 2,255 млн тонн. Оскільки очікується, що відкладений попит на пічне паливо спричинить хвилю спотових закупівель з настанням холодів, внутрішній розподіл залежатиме від дорожчих залізничних та трубопровідних альтернатив, доки рівень води на Рейні не відновиться.